Історіяі села Коровинці

Село Коровинці- центр територіальної. Розташоване в північній частині лівобережного українського лісостепу, в південній чистині Недригайлівського району Сумської області на річці сула в 13 км від районного центру і в 27 км від залізничної станції міста Ромни. Площа сільської ради становить 10043 га. Населені пункти знаходяться в північній частині лівобережного українського лісостепу, який в цілому характеризується помірним кліматом, літо тепле. Зима холодна. Із корисних копалин є глина і пісок.

В деяких історичних джерелах дату виникнення Коровинець пов'язують з XI століттям, але в ті далекі часи край Посулля був заселений мало через часті набіги кочових племен. Тому, важко говорити. Що Коровинці в ті часи були постійним населеним пунктом. Ймовірно. постійно стали жити люди в селі Коровинці близько 1660—1680 рр. про що є згадка в історичних архівних документах. Сама назва Коровинці немає чіткого визначення свого походження,хоча дехто схиляється до думки про походження назви від мілководного броду через річку Сулу, так званий «Коров'ячий брід».

За іншою версією в роки північної війни Росії з Швецією в цих місцях загинуло багато людей, що земля була полита кров'ю від порубаних людських тіл( « Кров'янці»)

У VIII-IX століттях територія Коровинець входила до складу Київської Русі. Разом із згадкою про м.Ромни в Іпатіїївському літописі в 1096 році. Згадуються і Коровинці. В літописі зазначається те що біля с. Коровинці було розбите половецьке військо хана Боняка.

Від 1569 року тереторія с. Коровинці належать Речі Посполитій, де перебували до 1647 р. Під час Національно-Визвольної війни прийшов кінець пануванню польської шляхти в нашому краї, але  Коровинці почали переходили з рук в руки української заможної шляхти.

В кінці 17 ст. гетьман І.Мазепа віддав село у власність військовому товаришу Максиму Ілляшенку. Це був рядовий козак в с. Коровинці але потім став роменським сотником .

В 1690 р. Ілляшенко виклопотав на це село і царську грамоту. Єдиний син Ілляшенка Остап помер, залишивши одну дочку, в якої не було спадкоємців. Мазепа відібрав село в Ілляшенків і віддав своєму племіннику Обідовському. Але в  1749 р. спадкоємці Ілляшенка знову одержали село, після довгих судових суперечок.

По ревізії1729 року в с.Коровинці налічувалось 281 двір, а в топографічному описі Чернігівського намісництва за 1786 рік записано, що в с.Коровинці дворів поміщицьких, козачих і селянських було 289. В селі було дві церкви: Миколаївська (побудована в 1757 році до неї відносилося прихожан із с. Коровинці 192 двори всього 1560 чоловік)  та Михайлівська (збудована в 1752 році на кошти прихожан, яких вона налічувала 1352).

Після опублікування « Положення 19 лютого про скасування кріпосного права», селяни обов’язково наділялись землею, але за землю платили викуп.

Всього коровинські кріпаки одержали землі 884 десятин 4365 саж. Земля оплачувалась по вартості: за присадибну 5 крб.10 коп десятина, за польову – 2 крб 50 коп. десятина. Але землю селяни одержали не зразу в 1861 році, а потягом 1862-1865 років. Укладали договори з поміщиками,держава виплачувала поміщику 80% викупної позички, а селяни протягом 49 років повинні були виплачувати 3 %. Так викуп коровинських і гайових селян, які належали поміщику Ласкевичу становив 328 крб. 21 коп., а після капіталізації викупна позичка селянам обійшлась в 4250 крб. Селянський наділ становив в основному по 2 десятини з сажнями в усіх поміщиків. Рибна ловля селянам в р. Сула заборонялась. Це право залишилось за поміщиком. Вигон і водопої залишались у спільному користуванні.

За переписом 1873 року населення в с.Коровинці не зросло. Населення займалось сільським господарством – вирощувало хліб, овочі,тютюн.

В селі був цукровий завод. За один рік виробляв цукру більше 10 тисяч пудів. Так за 1864-1865 роки він виробив 10584 пудів цукру. В селі було декілька торгових магазинів,базар. На рік проводилось 4 ярмарки, також були в селі маслобойки і 35 млинів.

В19 ст. з'являється в селі новий поміщик з німецьких колоністів – барон Менгден, який жив в селі разом зі своєю родиною до революції 1917 року. Саме від його імені походить і назва « Баронська гора», яка  розміщена  в селі по центральній дорозі Суми-Київ.

Встановлення Радянської влади в селі відбулося в період 1918 -1919 рр. в грудні був організований  ревком, а 30 березня 1920 р. в селі була вибрана сільська рада в кількості населення 3000 чол. В 1923 році було утворено Коровинський район. В цьому ж році, в зв’язку з тим, що Недригайлів відігравав значно більшу роль, райцентр переноситься з села Коровинці в Недригайлів.

В 1929 році виник перший колгосп « Комінтерн» до якого ввійшло 29 селянських господарств на основі добровільного вступу.

В 1931-1933 р. по Коровинській сільській раді організувалося ще 5 колгоспів «Червоний хлібороб», «Червоний прапор», «Друга п’ятирічка», Більшовицька правда», « Імені Молотова».

В період 1929-1932 року в Коровинцях розкуркулено значну кількість заможних селян. Точних даних по кількості померлих в роки голодомору по території сільської ради немає. Хоча, із спогадів, свідків голодомору,вимирали люди цілими вулицями. Особливою була смертність серед дитячого населення.

В роки війни жителі села зазнали значних матеріальних збитків від окупантів. Були випадки масового розстрілу мирного населення. Проводилась мобілізація працездатного населення до Німеччини. Всього за час окупації з 21 вересня 1941 року по 13 вересня 1943 р. німці вивезли з села 180 чол., розстріляли 20 чол., повісили 2 чол.. убито бомбами 8 чол., загинуло військовополонених 3 чол. Крім того з села було вивезено 866 голів коней, 1160 голів великої рогатої худоби. Були зруйновані будівлі школи, клубу, коноплезаводу, маслозаводу. На території с. Коровинці є велика братська могила, де поховано близько 170 воїнів, які загинули під час бойових дій в 1941-1943 рр.

В післявоєнний період ішла відбудова господарства, розбудовувалось село. В 1950 році проводилося укрупнення колгоспів: з 6 утворилось 2. А в 1966 р. на зборах колгоспників було прийнято рішення про об'єднання земель один колгосп «Комінтерн». В 1949 – 1954 рр. село було радіофіковане та електрифіковане.  Пізніше з'являються нові об’єкти соціальної сфери: школа( була збудована 1970р.),дитячий садок(1979 р.), лікарня,будинок культури, універмаг.

Сьогодні на території села працюють ТОВ Агрофірма «Довіра-2008», ТРВ «СК-АГРО», Коровинська ЗОШ І-ІІІ ст.., Коровинський дошкільний навчальний заклад «Сонечко», Коровинська медична амбулаторія загальної практики сімейної медицини, Малобудківський фельдшерський пункт, Муховатський фельдшерський пункт. Муховатський будинок культури, відділення зв’язку.філія ощадного банку, дільнична лікарня ветеринарної медицини, Свято-Михайлівська церква, 26 магазинів.