Тема уроку: Гетьманування Івана
Мазепи. Північна війна
Очікувані результати:
після цього уроку учні зможуть:
- Характеризувати гетьмана Івана Мазепу як людину та історичного
діяча, давати оцінку його діяльності;
-Пояснювати причини повстання Івана Мазепи
проти російського царя;
-Встановлювати причинно - наслідкові
зв’язки основних подій доби;
-Аналізувати зміст українсько-шведського
договору;
-Визначати наслідки Полтавської битви для
України;
-Описувати перебіг визвольної
акції Івана Мазепи.
Обладнання: історична карта «Українські землі
наприкінці ХVІІ – у ХVІІІ ст. »; атлас з історії України для 8 класу;
мультимедійна презентація «Україна в подіях Північної війни», мультимедійне
забезпечення;, фільм із циклу «Країна. Інтер. 20 кроків до мрії. Полтавська битва», проектор, проекційна дошка.
Основні події:1700-1721 рр. – Північна війна Росії проти Швеції.
1708 р. – похід шведського короля Карла
ХІІ на Москву через Україну.
1708 р., жовтень – початок виступу Івана Мазепи проти Росії.
1708 р. – укладення союзницького українсько-шведського договору.
1708 р., 2 листопада – зруйнування російськими
військами гетьманської столиці Батурина.
6 листопада 1708 р. в Глухові -
старшинська рада обрала гетьманом Івана Скоропадського.
1709 р., 27 червня – Полтавська битва.
1709 р., 21 вересня – Іван Мазепа помер у с. Варниця в
передмісті Бендер.
Епіграф: «Уся історія України – це буремний літопис воєн і
повстань. Народ, що витворив одну з найдосконаліших армій світу – козацьку, вже не
міг, не мав права залишатися приниженим, навіть якщо для остаточного визволення
довелося б воювати тисячу років.» Богдан Сушинський.
Хід уроку.
І. Організаційний момент. Налаштування
учнів на співпрацю.
Учитель: Нідерландський філософ Бенедикт
Спіноза говорив: «Якщо ви хочете, щоб життя посміхалося вам, подаруйте йому
свій хороший настрій». Дуже хочеться, щоб кожен з вас через знання та дії на
уроці зумів поліпшити собі настрій. Отож, запрошую вас до співпраці.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Записуємо число
класна робота. Зараз повторимо домашнє завдання. Виконати усно завдання на актуалізацію опорних знань,
Крім того дати назвати англійською. ( 1хв)
1. Приведіть у відповідність події та
дати:
1. 1687 р. а) Бахчисарайський мирний
договір
2. 1686 р. б) Підписання «Вічного миру»
3. 1689 р. в) Перший кримський похід
4. 1681 р. г) Прихід до влади Івана Самойловича
5. 1672 р. д) Другий кримський похід
Відповідь: 1-в, 2-б, 3-д, 4-
а, 5 – г.
2. Установіть хронологічну послідовність
подій: 1хв
А Козацька рада на річці Коломак.
Усунення Івана Самойловича та обрання
гетьманом Івана Мазепи.
Б Національно-визвольне
повстання на Правобережній Україні на чолі зСеменом Палієм
В «Вічний мир між
Московією та Польщею»
Г Другий кримський похід
Відповідь: 1- в, 2- а, 3- г, 4-б
3. Евристична бесіда. 3хв
1. За яких обставин Іван Мазепа обирається гетьманом Лівобережної України?
2. Визначте особливості внутрішньої та зовнішньої політики І. Мазепи.
3. Якої зовнішньополітичної орієнтації дотримувався Мазепа на початку свого
гетьманування?
4. Які угоди він підписав? Коли?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Вчитель оголошує тему уроку
Тема уроку: Україна в подіях
Північної війни. Повстання гетьмана
Івана Мазепи проти Московії.
За епіграф до уроку взято слова із праці Богдана Сушинського «Гетьман
Мазепа: повернення до Батурина».
«Уся історія України
– це буремний літопис воєн і повстань. Народ, що витворив одну з найдосконаліших
армій світу – козацьку, вже не міг, не мав права залишатися приниженим, навіть
якщо для остаточного визволення довелося б воювати тисячу років.»
Також в кінці
уроку діти ви повинні дати відповідь на проблемне питання, яке звучить
так.
Проблемне питання: Серед істориків
поширена думка, що Івана Мазепу протягом кількох століть неславили саме за те,
за що вшановували Богдана Хмельницького – за повстання проти іноземного
поневолення. Чи згодні ви з цим порівнянням?
ІV. Вивчення нового матеріалу.
Участь українських полків у воєнних діях
на початку війни.
Учитель. У серпні 1700 року Росія, уклавши союз з
Польщею і Данією, розпочала війну проти Швеції за вихід до Балтійського моря й
утвердження в Прибалтиці. Ця війна дістала назву Північної. Українські козаки
вимушені були воювати за інтереси Росії і брати безпосередньо участь у війні.
Ключовими
постатями цих подій, безперечно стали Іван Мазепа,Карл ХІІ, Петро І.
Зараз ви послухаете
історичну довідку на англійській мові про І. Мазепу.
Іван мазепа народився близбко 1640 р в с мазепинці поблизу Білої Церкви в
сімї українського шляхтича, Молодість Мазепи припала на роки Національно-Визвольної війни та Руїни. Він здобув блискучу освіту Вв Києво-Могилянському колегіумі та Варшавському єзуїтському колегіумі.
Служив при дворі польського короля Яна Казимира виконуючи важливі дипломатичні
доручення. Вивчав артилерійську справу іу Франції, Німеччині, нідерландах та
Італії. Згодолм опинився в оточенні гетьманів Дорошенка та Самойловича.
Відвідуючи в службових справах москву налагодив тісні стосунки з впливовими
особами, наближеними до царя. Усе це було запорукою успішної діяльності на
гетьманській посаді.
Карл ХІІ (1682-1718) — шведський король (1697-1718),
Петро І (1672-1725) — російський цар,
імператор з династії Романових.
Від
самого початку Північної війни козацькі полки постійно брали участь у бойових
діях. Тяжкі умови праці викликали скарни й нарікання.
Робота з підручником. Опрацювавши § 27
(п.1), виконайте завдання.
1.
Визначити, яке місце гетьманщини в умовах Північної війни?
Орієнтовні відповіді
учнів:
1.Використовували
як дешеву робочу силу
2.
Козаки не отримували винагороди за службу
3.
Потерпали від утисків московських воєначальників
4.
Місцнве населення споряджало козацькі війська
5.
З України у великій кількості вивозились хліб та інші продукти.
Непевність
майбутнього України примушувала старшину й
гетьмана замислюватись над подальшою долею гетьманщини. Охоплена
антимосковськими настроями сташина тиснула на гетьмана. Та йсам гетьман починав
розуміти згубність існуючих відносин україни з Московією.
Розповідь учителя. Ситуація що склалася в ході Північної війни стала ще одним поштовхом до виступу гетьмана
проти московського царя.
2. Україно шведський
союз.
Узявши
за мету звільнення гетьманщини з-під влади Московії І. Мазепа розпочав таємні
переговори зі шведським королем Карлом 12.
Плани гетьмана Івана Мазепи,щодо здобуття незалежності
1. Налагодити дипломатичні відносини зі
Швецією.
2. Після поразки Петра І у війні І.Мазепа розраховував на шведського короля Карла ХІІ ,
який виступав гарантом України. Згідно з таємним договором
Україна стане вільною державою.
3. У 1706 р. між Швецією та Україною
укладено таємний договір.
У
1708 році карл 12 зі 35 000 армією вирушив у похід на Москву. Пізніше до
нього мав пиєднатися генерал Адам Левенгаупт з 16 000 військом та важкою
артилерією. Шлях на Москву був перекритий великими залогами московських військ.
Карл 12 віддаючи перевагу маневреній війні вирішив здійснити обхід через
Білорусію. Проте через погані дороги, вороже ставлення місцевого населення та
дії партизанів шведська армія втратила потрібну рухливість. Шведський король
рушив в Україну, де сподівався на допомогу І. Мазепи.
Гетьман
опинився перед вибором: чи відверто підтримати шведів чи залишитись на боці
Петра І. 4 листопада 1708 року гетьман прийняв остаточне рішення приєднатись до
Карла 12.
3.Воєнно-політичні акції російського царя проти
українців.
Дізнавшись
про вчинок І. Мазепи цар Петро І розпочав каральні заходи на Гетьманщині.
1.Оголошено
анафему Івану Мазепі в усіх церквах.
2.
Наказав О.Меншикову знищити гетьманську
столицю Батурин, де перебували козацькі війська.
3.Розпочаті
слідства й жорстокі розправи над усіма кого запідозрювали у причетності до
справи І. Мазепи.
4.Проведено
вибори нового гетьмана.6 листопада 1708 р. гетьманом обрано Івана
Скоропадського.
Робота з поняттям
Анафема - церковне прокляття, відлучення від церкви,
що вважалося найтяжчим покаранням. У 1918 році анафема Мазепі визнана
незаконною, тому що була накладена за політичний вчинок, а не за злочин проти
церкви.
Я дізнався, що минулого року ви відвідали колишню гетьманську столицю Батурин, то ви
можете сказати декілька слів про Батуринську трагедію.
Повідомлення про Батурин
Після підписання
гетьманом І. Мазепою таємного договору з шведами, Петро І починає проводити
кральні акції проти українського народу. Однєю із найперших його дій було
видання наказу про зруйнування гетьманської столиці Батурина.Військо князя Олександра Меншикова оточило фортецю Батурин – гетьманську столицю, яку захищало8 тисяч сердюків, на чолі з
палким прихильником Мазепи полковникомДмитром
Чечелем. Чечель відмовився здати фортецю миром, сподіваючись на допомогу
шведських військ, які вже підходили до Батуринської дороги. Прилуцький наказний
полковник Іван Ніс і
перекладач Стефан Зертіс пробували
умовитиД.Чечеля відчинити міську браму, щоб «не проливати православну кров».
Чечель наказав прикувати їх до гармат. Однак, згодом Іван Ніс встиг послати до
російських військ свого сотника Остапа
Соломаху і той вказав таємний підземний хід до міста. 2
листопада 1708 року, о шостій ранку, російське військо О.Меншикова
ввірвалося до міста, за дві години зламавши опір захисників. Розпочалося
знищення «мазепинців».
Було пограбовано гетьманський палац, зруйновані окремі будинки, пошкоджені
млини. Чечеля стратили. Під час Батуринської трагедії було жорстоко вбито від 11 до 14 тисяч
мешканців, у тому числі дітей, жінок, літніх людей.
8
квітня 1709 року І. Мазепа та К.
Гордієнко підписали з Карлом !2 угоду, яка передбачала утворення на українських
землях, що перебували у складі Росії, князівства під формальною протекцією
Швеції. Однак цим планам не судилось здійснитися. Петро І продовжував каральні
акції в Україні. У квітні 1709 року було
знищено Чортимлицьку Січ. Лише не багатьом запорожцям вдалося врятуватися
втечею в турецькі володіння.
4.
Потавська битва.
Тим
часом основні сили шведів і козаки І. Мазепи підійшли до Полтави. Залога міста,
що складалась з козаків і московських солдатів відмовилась здатися. Згодом до
Полтави пійшли і головні московські сили. Зараз діти ви уважно переглянете
відеофільм « 20 кроків до мрії, полтавська битва». Уважно дивитися фільм!!!!( з
33 сек. Починається! Або з 2 хв.
1.Чому
Мазепа перейшов на сторону шведського короля Карла ХІІ?
А).
Взяв за мету звільнити Гетьманщину з-під влади Московії; Б). Петро І порушив
зобов'язання захищати Україну; В). Хотів стати єдиним правителем України.
2.Кого
було обрано гетьманом Лівобережної України
6 листопада 1708 р.?
А).
Івана Скоропадського; Б). Івана Виговського.
3.Яка
битва була вирішальною у ході Північної війни?
А).
Полтавська битва ; Б). Пилявецька битва.
4.
Коли відбулася ця битва?
А).24
жовтня 1708 р.; Б). 27 червня 1709 р.
5.Чим
закінчилася битва для українців і шведів?
А).
Перемогою; Б). Поразкою
6.Яка
подальша доля гетьмана Івана Мазепи?
А)
. Емігрував на чужину в межі Османської
імперії; Б). Виїхав до Швеції
Самоперевірка.
1а. 4.б.
2.а. 5.б.
3.а 6.а.
5. Гетьман Іван Мазепа в українській історії.
Радянські
історики про Івана Мазепу - зрадник,
злочинець, христопродавець.
Сучасні історики:
-Національний
герой;
-
зробив вагомий внесок у зміцнення української державності;
- у
розвиток і формування національної
культури;
-
гетьманування позитивно вплинуло на розвиток господарства;
- вдалося зберегти важливі чинники державної та
національної самобутності;
домігся певної стабілізації у суспільстві.
А
зараз ви висловите думки стосовно проблемного питання
Учні дають відповіді
на проблемне питання поставлене на початку уроку
Орієнтовні відповіді
учнів:
-Ні не згодні.тому що
Івана Мазепу довгий час вважали зрадником, злочинцем і саме так про нього згадували в історії, не
знаючи реальних обставин переходу Мазепи на бік шведів. Він так само Як і
Хмельницький хотів бачити україну незалежною вільною. Цих двох гетьманів
потрібно вшановувати порівну як визволителів рідної землі.
V. Закріплення вивченого матеріалу.
VІ. Підсумок уроку.
Заповнення Т-схеми
Я знав …. Я дізнався…..
Домашнє завдання:
1.Опрацювати параграф 27(п. 1,3,4)
2. Вивчити поняття, дати.
3. Дати відповіді на запитання с.205-206
4. Повторити параграф 14.
8 клас Історія
України
ТЕМА: Здобутки
українського суспільства. Особливості суспільного суспільного життя України
16-18 ст.
Очікувані
результати
Після цього уроку
учні зможуть:
● називати
хронологічні межі та періодизацію Раннього Нового часу;
● давати
характеристику історичних діячів, які були причетні до значущих подій, явищ і
процесів в історії України ХVІ-XVIIІ ст.;
● порівнювати
події в Україні з основними процесами та тенденціями розвитку європейських
країн;
● характеризувати
особливість козацької доби та оцінювати роль козацтва в історії України.
Тип уроку:
узагальнення та систематизації знань та вмінь.
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ
МОМЕНТ УРОКУ
Повідомлення теми
та цілей уроку.
II. актуалізація знань учнів
Учитель. Друга
половина XVII—XVIII ст. були насичені політичними подіями. 1648 р. у
політичному житті України з’явилася людина, якій судилося відіграти епохальну
роль в історії України. Це був Богдан (Зиновій) Михайлович Хмельницький.
Відчувалося наближення бурі, якої ще Річ Посполита не знала. Перемоги
повстанських військ під Корсунем і Жовтими Водами, Пилявцями сколихнули
населення України. Щоб усунути небезпеку, яка загрожувала з Польщі,
Хмельницький пішов на переговори з російським царем і 1654 року укладав із ним
Переяславський договір, за яким Україна зберігала свою внутрішню автономію та
всі права самостійної держави зі своєю армією, адміністрацією і зовнішніми
дипломатичними зв’язками. Від початку Хмельниччини і до кінця XVII ст.
Правобережна Україна перебувала у стані безперервних воєн і спустошень.
Наприкінці 70-х років майже все населення Київщини і Східного Поділля
переселилося або на Волинь, або до Молдови. Тоді ж розпочалось заселення
Слобожанщини.
Своїм побутом
слобожанці не відрізнялися від жителів Лівобережної Гетьманщини. Центром
Слобідської України став Харків. Хоч історія українського народу другої
половини XVII ст. сповнена боротьбою проти національного і соціального
поневолення, загальний культурний рівень України був досить високим.
У першій половині
XVIII ст. Лівобережна і Слобідська Україна зберігала власний адміністративний
устрій — поділ на полки і сотні. Продовжувало існувати козацьке військо, діяли
судова система, міське управління. Але розглядаючи Україну як звичайну
провінцію Російської держави, царський уряд не припиняв наступ на її автономні
права. Друга половина XVIII ст. позначена тим, що царський уряд продовжував
політику, спрямовану на подальше обмеження, а потім і ліквідацію всіх органів і
закладів Української держави, яка існувала ще за часів Богдана Хмельницького.
Була вирішена і доля Запорозької Січі. У травні 1775 р. царські полки взяли
фортечні мури козацької твердині, а у середині 1775 р. з’явився царський
маніфест про ліквідацію Запорозької Січі.
Бесіда
1. Вивчення якої
теми ми завершили?
2. Які найбільш
важливі відбулися у виучуваний період?
3. Перегляньте
назви розділів підручників і спробуйте запропонувати інші назви до них.
Дидактична гра
«Відгадай героя»
Правила гри
Один з учасників
гри (ведучий) виходить за двері. Усі інші «загадують» ім’я будь-якого
історичного діяча. Ведучий повертається до класу й повинен відгадати, ім’я
якого діяча загадали учні. Йому дозволено ставити запитання, на які можна
давати відповіді «так» чи «ні». Доцільно обмежити кількість запитань
(наприклад, п’ять), за якими потрібно відгадати ім’я історичного діяча. Виграє
той, хто відгадає ім’я після найменшої кількості запитань.
Дидактична гра
«Віднови втрачене»
Правила гри
Учитель пропонує
речення, у яких не вистачає якогось терміна, прізвища, дати, назви тощо. Учні,
спираючись на вивчений матеріал, відновлюють утрачене.
Завдання
1. Нова доба
історії України — це період, що тривав від ... до ... ст.
2. Перша згадка
про українських козаків подана у «Хроніці Польщі» Мартина Бєльського під ... р.
3. Першою відомою
Січчю вважають фортецю, що була зведена на ... князем ... .
4. Легке
маневрене судно, яке використовували козаки у своїх морських походах, називали
... .
5. Центром
реєстрового козацтва було місто ... .
6. Перше козацьке
повстання кінця XVI ст. відбулося під керівництвом . .
7. Король ... у
... р. надав реєстровому козацтву клейноди ... .
8. Запорозька Січ
поділялася на ... куренів.
9. Символом влади
козацького полковника був (ла) ... .
10. Берестейська
церковна унія була укладена ... р., у результаті якої утворилася . .
11. У результаті
Люблінської унії більшість українських земель опинилося під владою ... . На цих
землях були утворені ... воєводства.
12. Пересопницьке
Євангеліє було створене ... року.
13. Коли
розпочалася Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького?
14. Назвіть
соратників Б. Хмельницького.
15. Назвіть
переможні битви Б. Хмельницького в ході Національно- визвольної війни.
16. За яким
договором та коли виникла Гетьманщина?
17. Хто з
гетьманів побудував Нову Січ?
18. Як, на вашу
думку, І. Мазепа — зрадник чи борець за незалежність Гетьманщини?
19. Назвіть
останнього гетьмана.
20. Назвіть
останнього кошового отамана.
21. Назвіть
відомих ватажків гайдамацького руху.
22. Хто очолював
опришківський рух на Закарпатті?
«Історичний
калейдоскоп»
1. Складіть
перелік подій з історії України XVI-XVIII ст., які ви вважаєте найбільш
важливими. Обґрунтуйте свій вибір.
2. Поясніть
значення понять і термінів: «низове козацтво», «реєстрове козацтво»,
«Запорозька Січ», «клейноди», «козацька республіка», «братства»,
«національно-визвольний рух», «опришківський рух», «гайдамаки», «Малоросійська
колегія».
3. Назвіть імена
видатних історичних діячів цієї доби. У чому ви вбачаєте їхній внесок в історію
України XVI-XVIII ст.?
4. Якою була
структура українського суспільства в XVI-XVIII ст.? Порівняйте становище його
верств і прошарків.
5.
Охарактеризуйте причини і наслідки виникнення українського козацтва.
6. Якими були
передумови і причини укладення Люблінської унії? Проаналізуйте зміни, які
сталися в українських землях внаслідок Люблінської унії.
7. Як розвивалося
церковне життя на теренах України в XVI ст.? Поясніть причини та наслідки
Берестейської церковної унії.
Робота з картою
1. Простежте, як
змінювалась територія розселення українців у XVI-XVIII ст. Порівняйте її з
сучасними кордонами України.
2. Як упродовж
XVI-XVIII ст. змінювалася державна приналежність українських земель? Визначте,
під владою яких держав перебували українські землі.
3. Назвіть
воєводства, утворені на українських землях у складі Речі Посполитої, та їхні
центри.
4. Покажіть місця
розташування Запорозьких Січей та володіння Війська Запорозького в XVI ст.
5. Які території
були охоплені козацькими повстаннями XVI- XVIII ст.?
6. Покажіть, де
були створені найбільш визначні культурні пам’ятки цієї доби.
8 кл Історія України
Імперський
наступ на автономію Гетьманщини
Очікувані
результати
Після цього уроку
учні зможуть:
● називати
прізвища останніх гетьманів і роки їхнього правління;
● характеризувати
соціально-політичне та економічне становище українських територій;
● наводити
приклади заходів козацької старшини Гетьманщини, спрямованих на відновлення
державництва України;
● висловлювати
судження щодо діяльності П. Полуботка
Тип уроку:
комбінований.
Обладнання:
підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал.
Основні терміни
та поняття: Перша Малоросійська колегія, Коломацькі чолобитні, «Правління
гетьманського уряду».
Основні дати та
події: 1708—1722 рр. — гетьманство І. Скоропадського; 1 722—1727 рр. — перша
Малоросійська колегія; 1723 р. — Коломацькі чолобитні; 1727—1734 рр. —
гетьманство Д. Апостола; 1732—1734 рр. — спроби ліквідації козацького устрою на
Слобожанщині; 1734—1739 рр. — російсько-турецька війна; 1734—1750 рр. —
«Правління гетьманського уряду».
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЯ
НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
II. ПЕРЕВІРКА
ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Завдання
Складіть
хронологічну таблицю «Українські землі в умовах Північної війни». (Кілька учнів
працюють біля дошки, із рештою класу проводиться фронтальне опитування.)
Фронтальне
опитування
1. Що
підштовхнуло І. Мазепу на союз зі Швецією?
2. Чому І. Мазепа
не зміг підготуватися до вступу шведської армії в Україну?
3. Що спонукало
запорожців підтримати українсько-шведський союз?
4. Чим
гетьманство П. Орлика відрізнялося від правління усіх його попередників?
5. Із якою метою
П. Орлик запропонував козацтву «Пакти і Конституції...»?
6. Чому походи П.
Орлика в Україну зазнали поразки?
III. ВИВЧЕННЯ
НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Актуалізація
опорних знань
1. Як
розгорталися події Північної війни на українських землях?
2. Якою є роль І.
Мазепи в історії України?
3. Якими були
наслідки Полтавської битви для України?
1. Становище
Гетьманщини після Полтавської битви. Наступ на автономні права Гетьманщини,
с.223
Робота з таблицею
Етапи
колоніальної політики Російської імперії щодо України у XVIII ст.
|
РОКИ
|
ПОДІЇ
|
|
1708—1728
|
Форсований
наступ на українську автономію
|
|
1728—1734
|
Часткове
відновлення прав і вольностей України-Гетьманщини
|
|
1734—1750
|
Посилення
імперського тиску на українську автономію
|
|
1750—1764
|
Тимчасове вповільнення
імперської експансії. «Золота осінь» української автономії (дослідник О.
Субтельний)
|
|
1764—1783
|
Остаточна
ліквідація української автономії
|
2. Гетьманство І.
Скоропадського (1708—1722 рр.). с.224
3. Перша
Малоросійська колегія (1722—1727 рр.). Наказний гетьман П. Полуботок. с.225
4. Гетьманство Д.
Апостола (1727—1734 рр.).
5. Політика
«Правління гетьманського уряду». Спроба ліквідації автономного устрою
Слобожанщини.
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ
НОВИХ ЗНАНЬ
Фронтальне
опитування
1. Чим
відзначилося правління гетьмана І. Скоропадського?
2. Яких обмежень
зазнала влада гетьмана за часів І. Скоропадського?
3. Як російський
цар Петро І використовував ресурси України для досягнення своєї мети?
4. Яким був зміст
Решетилівських статей? Чи мали вони офіційний характер?
5. Які основні
політичні ідеї було закладено в Коломацьких чолобитних?
6. Чому Петро І
не дозволив вибори нового гетьмана після смерті І. Скоропадського?
7. Чим відомий в
історії П. Полуботок?
8. Які заходи
здійснювала козацька старшина для відновлення державних прав України? Якими
були результати діяльності старшинської опозиції?
9. Що являла
собою Малоросійська колегія? Яким чином її діяльність руйнувала традиційну
систему управління в Україні?
10. Чим
відзначилося правління гетьмана Д. Апостола?
11. Що
відбувалося в Україні під час діяльності «Правління гетьманського уряду»?
12. Якими були
наслідки «Правління гетьманського уряду» для України?
V. ПІДСУМКИ УРОКУ
Заключне слово
вчителя
Заходи
російського уряду протягом 1708—1722 рр. свідчили про підготовку
широкомасштабного наступу на українську державність. Проте зовнішні обставини
змусили пригальмувати процес ліквідації козацької держави, і на короткий період
владу гетьмана було відновлено (1727—1734 рр.).
Проте загальний
напрямок російської політики залишався незмінним: перетворити її на звичайну
провінцію Російської імперії. У таких умовах українська козацька еліта доклала
зусиль для збереження давніх автономних прав. Проте у своїх діях вона уникала
радикальних заходів і не спиралася на підтримку народу.
VI. ДОМАШНЄ
ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати §
29 (§ 39*) підручника.
11 клас
Історія України
Урок 22.
ВНУТРІШНЬОПОЛІТИЧНЕ СТАНОВИЩЕ УКРАЇНИ В СЕРЕДИНІ 50-Х РР.
Очікувані
результати
Після цього уроку
учні зможуть:
• використовувати
карту як джерело інформації про основні події політичного, економічного і
культурного життя України в період лібералізації суспільства;
• на основі
різних джерел інформації характеризувати внутрішньополітичне та
соціально-економічне становище України в середині 50-х років;
• описувати
прояви процесів лібералізації в різних сферах життя українського суспільства;
• характеризувати
та застосовувати поняття й терміни: «відлига», культ особи, десталінізація,
реабілітація, амністія, волюнтаризм.
Тип уроку:
засвоєння нового матеріалу.
Хід уроку
І.
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ
Повідомлення теми
та мети уроку.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ
ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Робота з
історичними джерелами
• Опрацюйте
наведені джерела та скажіть, чим можна пояснити такі різні оцінки особи
Сталіна сучасниками.
Зі справи
засудженої на 10 років В. Вербицької
«Матеріалами
справи встановлено, що 04.03.1953 р. робітник одеського заводу «Запчастина»,
який працював разом з Вербицькою, спитав останню, чи чула вона, що захворів
вождь. На це запитання Вербицька відповіла: “Нехай хоч помирає, я така голодна,
що мені світ не милий”».
Зі статті
письменника О. Корнійчука «Великий друг українського народу»
«Велике горе
спіткало народ. Безмежна наша скорбота. В сльозах Україна біля труни рідного
батька і вчителя товариша Сталіна. В ці тяжкі дні ми пригадуємо все велике і
добре, що зробив для українського народу любимий вождь трудящих усього світу...
Плаче
мати-Україна. Але нехай не радіють наші вороги. Ми ще тісніше згуртуємось
навколо нашого Ленінсько-Сталінського Центрального Комітету, ми не пошкодуємо
своїх сил, а якщо доведеться, віддамо своє життя, до останньої краплі крові, за
велику справу Сталіна, за комунізм. Ми клянемось, що будемо працювати не
покладаючи рук, на славу комунізму, щоб майбутні покоління назвали нас гідними
учнями товариша Сталіна».
III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Робота з
історичною інформацією
• Опрацювати
наведену інформацію та відповісти на запитання.
Рівень зростання
продукції в сільському господарстві за 1949-1952 рр. становив лише 10 %, тоді
як у промисловості — 230 %.
1953 року
передбачалось укріплення матеріально-технічної бази господарств, матеріальне
заохочення мешканців села, підвищення закупівельних цін на сільгосппродукцію,
зменшення податків на присадибне господарство... Для цього зменшили податки для
трудівників села, підвищили закупівельні ціні на продукцію сільського господарства,
скасували заборгованість села за попередні роки, направили до села 40 тис.
спеціалістів. Упродовж наступних п’яти років спостерігалося зростання
сільськогосподарського виробництва.
Лютнево-березневий
пленум ЦК КПРС 1954
р. ухвалив постанову про подальше збільшення виробництва зерна в країні й про
освоєння цілинних і перелогових земель у районах Казахстану, Сибіру, Уралу й
частково Північного Кавказу.
За 1954-1956 рр. на постійну роботу в цілинні райони виїхало 80 тис. українців. А до 1961 р. у цілинні райони було відправлено 90 тис.
тракторів і сільгоспмашин, виготовлених на українських підприємствах.
Запитання
1. Яким чином
радянське керівництво намагалось стимулювати розвиток сільського господарства?
2. Якими, на ваш
розсуд, були результати цих заходів?
Робота з таблицею
• Слухаючи
розповідь учителя, скласти таблицю «Особливості економічного життя на початку
50-х років (1951-1955)».
Орієнтовний
вигляд таблиці
|
Промисловість
|
Сільське
господарство
|
|
• Пріоритет
важкій промисловості.
• Забезпечення потреб ВПК
• Збільшення
темпів видобутку вугілля, виплавлення металу.
• Розширення
прав республіки у плануванні.
• Ігнорування
надбань НТР
• Відставання
легкої і харчової промисловості.
• Створення в
Україні союзно-республіканських міністерств чорної металургії, вугільної,
паперової, текстильної, вищої освіти, зв’язку
|
• Поліпшення
матеріально-технічної бази колгоспників.
• Збільшення
капіталовкладень в сільське господарство.
• Підвищення
закупівельних цін на с/г продукцію.
• Зменшення
податків на селян.
• Скасовано
заборгованість селян перед державою
|
Учитель. Після
досягнення на початку 1950-х рр. рівня довоєнної продукції, насамперед у
видобутку вугілля й металургії, в УРСР розпочалася відбудова інших галузей
промисловості, переважно паливно-енергетичної, машинобудівної та
металообробної. Курс Г. Маленкова на підвищення виробництва продуктів споживання не
дав бажаних наслідків, і Україна надалі відчувала значні проблеми через нестачу
житлової площі, брак товарів першого вжитку і назагал низьку купівельну спроможність
населення.
Робота з
історичною інформацією
• Опрацювати
інформацію, відповісти на запитання. Адміністративно-територіальні зміни в УРСР
в 50-х роках Упродовж 50-х років на карті УРСР відбулися численні зміни:
• у січні 1954 р.
— шляхом виділення земель зі складу кількох прилеглих областей було утворено
нову — Черкаську область; Ізмаїльську область було уведено до Одеської області;
• 1954 р. — на
честь 300-річчя Переяславської угоди місто Проскурів було перейменоване на
Хмельницький. Сюди було перенесено центр Кам’янець-Подільської області, яка
водночас дістала нову назву — Хмельницька;
• 19 лютого 1954
р. — Указом Президії Верховної Ради СРСР та Законом Верховної Ради СРСР
(квітень 1954 р) Крим було підпорядковано Україні. 1959 р. росіяни становили
71,4 %, українці — 22,3 % мешканців Кримської області. Після уведення Криму до
УРСР завершилося формування нинішньої території України;
• 1958 р. —
Ворошиловградській області повернуто назву — Луганська;
• 1959 р. —
Дрогобицьку область було приєднано до Львівської області;
• 1962 р. —
Станіславську область та обласний центр перейменовано відповідно на
Івано-Франківську область та м. Івано-Франківськ;
• 1961 р. з карти
республіки зникла нарешті Сталінська область, а з’явилася натомість — Донецька
область.
Історик Ю. Шаповал про передання Кримської області УРСР
«Влаштована
довкола цього галаслива кампанія затемнювала, по-перше, той факт, що Крим
навряд чи можна вважати «подарунком» Росії, оскільки історично він є
батьківщиною кримських татар, з якими так брутально обійшовся сталінський
режим. По-друге, утримання Криму для України породжувало велику кількість
матеріальних, а також політико-ідеологічних проблем, оскільки більшість там
становили росіяни».
Запитання
1. Як би ви
охарактеризували адміністративні зміни 50-х років XX ст. в Україні?
2. Яким чином
було вмотивовано передання Кримської області УРСР?
3. Які
матеріальні та політико-ідеологічні проблеми виникли для УРСР, на думку
історика, у зв’язку з переданням Криму? Про які події розповідає документ?
Історик В. Баран,
В. Даниленко про
соціально-економічну ситуацію в Криму в середині 50-х років
«У середині 50-х
років в області налічувалося близько 3,5 тисяч підприємств, на яких було
зайнято до 80 тисяч робітників. Неабияке значення мала харчова промисловість із
такими її галузями, як консервна, виноробна, плодоовочева та ін. В області
працювали такі підприємства, як Керченський металургійний завод,
Камиш-Бурунський залізорудний комбінат. Значне місце у важкій індустрії
посідала хімічна промисловість: Сакський і Красноперекопський хімічні заводи
випускали продукцію для медичної, харчової, поліграфічної, текстильної та інших
галузей. Більш ніж 17 % валової продукції промисловості, що виробляли в
області, припадало на суднобудування, судноремонт, а також на харчове і
сільськогосподарське машинобудування. На Південному березі Криму та в
передгір’ї розвивалися садівництво і особливо виноградарство, а в степовій
частині — тваринництво.
Запитання
• Як змінилося
економічне становище Криму в середині 50-хроків?
IV. ПІДСУМКИ
УРОКУ
Бесіда
• Чому Я. Грицак вважає, що «роки правління Хрущова були
найдинамічнішими для розвитку української промисловості»?
V. ДОМАШНЄ
ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати
відповідний матеріал підручника.
2. Підготувати
повідомлення про Левка Лук’яненка.
Історія України (Вступ до
історії) 5 клас
Тема уроку: Україна на картах (мапах) упродовж історії.
Територіальні межі (кордони) та їх зміни.
Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть :
розповідати про зміни територіальних меж України; вмітимуть користуватися
історичними картами, читатимуть їх;
Обладнання: історична карта, картки для
індивідуальної роботи, роздатковий матеріал, підручник.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань:
Завдання. Як позначають на історичній карті перелічені
нижче об’єкти? Зобразіть їх.
А) Дві різні території або держави;
Б) Перехід певного району від
однієї держави до іншої;
В) Місця битв;
Г) Міста;
Д) Пересування військ або
народів;
Е) Кордони держав, регіонів,
областей, територій.
Бліц-опитування
?
Що таке історична карта?
?
Які види історичних карт ви знаєте?
?
Що означає колір на історичній карті?
?
Як позначають міста, столиці, річки, рух
військ?
?
Що таке легенда історичної карти?
Декілька учнів біля дошки показують
на карті міста, річки, певні території, рух військ, кордони держави тощо.
III. Мотивація навчальної діяльності
Історія постійно
змінюється. Сьогодні ми з вами ознайомимось з предками українців – давніми
слов’янами та зі змінами територіальних меж України упродовж історії.
Запис теми і плану уроку в зошити.
IV. Вивчення нового матеріалу:
1. Розповідь вчителя про давніх слов’ян.
Робота з підручником. Учні
опрацьовують матеріал підручника на ст. 63,65 і розповідають про заняття давніх
слов’ян.
Розповідь вчителя про племінні об’єднання на
території України.
Робота з історичною картою:
Користуючись
картою на ст. 66 «Розселення слов’янських племен», випишіть в зошити назви
давньослов¢янських племен,
які населяли територію сучасної України.
Перевірка
виконання завдання.
Розповідь
вчителя. У ІХ-ХІІ століттях
територія сучасної України поділялася на Київську, Чернігово-Сіверську, Переяславську,
Волинську і Галицьку землі. Всі вони входили до складу Київської держави. З
середини ХІІ століття починається процес занепаду Київської держави.
Спадкоємцем політичних та культурних традицій Київської русі стає
Галицько-Волинське князівство. У XIII - першій
половині XIV ст. до складу Галицько-Волинського
князівства входила значна частина української етнічної території.
У 1340 році
розпочався занепад Галицько-Волинської держави. У другій половині XIV ст.
більша частина українських земель була загарбана іноземними державами. До
прикладу, Литва завоювала частину Волині, Берестейську і
Дорогочинську землі, Чернігово-Сіверщину, Київську та Подільську
землі.
У 1387 році в
результаті багаторічної війни між Польщею, Угорщиною та Литвою Галичину було
приєднано до Польського королівства.
Після укладення
між Польщею і Литвою Люблінської унії в 1569 р. всі українські землі, за
винятком Берестейської і Дорогочинської, Закарпаття, Буковини й Чернігівщини,
потрапили під безпосередню владу Польського королівства.
У 1618 році
Чернігово-Сіверщина перейшла під владу Польщі. На початку XVII ст.
територія нинішньої України була поділена між Польщею та Росією.
У ході
російсько-турецьких війн XVIII ст. було заселено землі "Дикого
Поля". Саме тоді було засновано найбільші міста сучасної Південної України:
Єлизаветград (Кіровоград, 1775 р.), Єкатеринослав (Дніпропетровск, 1776 р.),
Херсон (1778 р.), Миколаїв (1789 р.) та Одесу (1794 р.).
В результаті
другого та третього поділів Польщі у 1793-1795 рр. до Росії було приєднано
Правобережну Україну та Волинь. Галичина, Буковина та Закарпаття залишались у
складі Австро-Угорщини. А в 1812 році до Росії було приєднано Бессарабію
(Молдавію та Буджак).
1923 рік ь –
східна частина України увійшла до складу Радянського Союзу, а у 1939 році до
нього приєдналися і західні території.
V. Закріплення вивченого матеріалу:
Робота в парах. Вибрати
речення, в яких йдеться про давніх слов’ян.
1. Були
предками українців.
2. Примандрували
на наші землі 5-7 тисяч років тому.
3. Були
кочовиками.
4. Жили
племенами, кожне з яких мало свою назву.
5. Плем’я
очолював князь, який мав при собі військові загони- дружини.
6. Сусідні
народи називали їх кінними стрільцями з лука.
7. Обожнювали
сили природи.
8. Були
надзвичайно войовничим народом.
9. Центрами
племінних земель були укріплені міста-городи.
10.
Збереглося ім’я легендарного засновника міста
Києва – Кия.
Бесіда
-
Яку інформацію
може надати нам історична карта?
-
Назвіть
східнослов’янські племінні союзи, що були предками українців.
-
До складу яких
держав входила територія сучасної України?
VІ. Підсумки уроку
Вчитель підбиває
підсумки уроку. Оцінює і коментує відповіді учнів.
VIІ. Домашнє завдання:
1.
Опрацювати § 10 (2), конспект.
2.
Підготувати повідомлення «Давні
слов’яни».
Немає коментарів:
Дописати коментар