Актуальна тема. Трагедія Бабиного Яру

Братською могилою і символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. З вересня 1941 року до кінця вересня 1943-го він був місцем регулярних розстрілів і захоронень, які проводили органи нацистської поліції безпеки та айзантцгрупи СД разом із військовою та цивільною владою Києва. Жертвами нацистів стали євреї, роми, українські націоналісти, радянські військовополонені, пацієнти київської психіатричної лікарні та інші національні чи соціальні групи, яких окупанти вважали ворогами або ж "просто зайвими". Бабин Яр – це некрополь для більше ніж 100 000 цивільних громадян та військовополонених.

19 вересня 1941-го війська Вермахту увійшли до Києва. За кілька днів вибухнули будівлі у Київській цитаделі та на Хрещатику. Вибухи стали зручним приводом для окупантів провести показову каральну акцію. У підривах звинуватили євреїв. Насправді ж організаторами цих вибухів були радянські диверсанти. Перші арешти і розстріли відбулися вже 27 вересня. 28-го в Києві з’явилися оголошення, в яких наказували всім євреям міста зібратися зранку наступного дня на розі вулиць Дегтярівської та Мельникова.

Разом із Вермахтом у місто увійшли айнзатцгрупи СД. На них покладалося очищення армійських тилів від «небезпечних елементів» та придушення будь-якого опору. В Києві діяла айнзатцгрупа С, зокрема, зондеркоманда 4а. Разом із ними прибув штаб головнокомандувача СС і поліції «Росія-Південь», два батальйони зі складу поліцейську полку «Південь». Згодом у Києві з’явилася айнзатцкоманда 5. Саме ці підрозділи СС та поліції здійснювали масові розстріли євреїв у Бабиному Яру.

«Дорога смерті», якою пройшли десятки тисяч євреїв 29 вересня 1941 року, пролягала від Лук’янівської площі по вул. Мельникова до перших воріт Єврейського кладовища, далі – на вул. Кагатну (нині – сім’ї Хохлових), потім по вул. Табірній (нині – Дорогожицькій). Біля входу до Братського кладовища у євреїв відбирали гроші, коштовності, документи, а також наказували залишати речі й верхній одяг. У кінці Братського (Воїнського) кладовища (нині – територія телевежі) люди повертали у прохід між огорожею кладовища та краєм яру. Розстріл відбувався на майже півкілометровому відтинку яру, який починався біля пам’ятника 1976 р., а закінчувався за теперішньою станцією метро «Дорогожичі». Людей змушували роздягатися догола та спускатися до яру, де клали долілиць, шар за шаром, а вздовж рядів ішли німецькі поліцейські й вбивали їх пострілами в потилицю.

Того дня, 29 вересня, німці встигли до 18.00 розстріляти близько 22 тисяч. Інших приречених загнали на ніч у порожні гаражі на вул. Табірній (сучасна Дорогожицька) і вбили наступного дня. Потім німецькі сапери підірвали схили, щоб засипати тіла, і змусили військовополонених вирівняти дно яру.

а два дні (29-30 вересня) загинула 33 771 особа. У «Донесенні про події в СРСР» від 02.10.1941 сказано: «Зондеркоманда 4а в співпраці зі штабом групи і двома командами поліційного полку «Південь» 29 і 30.9.41 стратила в Києві 33 771 єврея». Про продовження розстрілів свідчать німецькі документи. Так, приміром, у «Донесенні про події в СРСР» № 111 від 12.10.1941 говориться наступне: «Загальне число страчених зондеркомандою 4а тепер перевищило 51 000». Згідно з німецькими документами розстріли в Києві безперервно продовжувалися до середини листопада 1941-го. Основну масу розстріляних у цей період становили євреї.

Полтавська битва

Тема уроку: Гетьманування Івана Мазепи. Північна війна

Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть:

-  Характеризувати гетьмана Івана Мазепу як людину та історичного діяча, давати оцінку його діяльності;

-Пояснювати причини повстання Івана Мазепи проти російського царя;

-Встановлювати причинно - наслідкові зв’язки основних подій доби;

-Аналізувати зміст українсько-шведського договору;

-Визначати наслідки Полтавської битви для України;

-Описувати перебіг визвольної акції Івана Мазепи.

Обладнання: історична карта «Українські землі наприкінці ХVІІ – у ХVІІІ ст. »; атлас з історії України для 8 класу; мультимедійна презентація «Україна в подіях Північної війни», мультимедійне забезпечення;, фільм із циклу «Країна. Інтер. 20 кроків до мрії. Полтавська битва», проектор, проекційна дошка.

Ключові терміни та поняття: Північна війна, анафема,

Основні події:1700-1721 рр. – Північна війна Росії проти Швеції.

1708 р. – похід шведського короля Карла ХІІ на Москву через Україну.

1708 р., жовтень – початок виступу Івана Мазепи проти Росії.

1708 р. – укладення союзницького українсько-шведського договору.

1708 р., 2 листопада – зруйнування російськими військами гетьманської столиці Батурина.

 6 листопада 1708 р. в Глухові - старшинська рада обрала гетьманом Івана Скоропадського.

1709 р., 27 червня – Полтавська битва.

1709 р., 21 вересня – Іван Мазепа помер у с. Варниця в передмісті Бендер.

Епіграф: «Уся історія України – це буремний літопис воєн і повстань. Народ, що витворив одну з найдосконаліших армій світу – козацьку, вже не міг, не мав права залишатися приниженим, навіть якщо для остаточного визволення довелося б воювати тисячу років.» Богдан Сушинський.

Хід уроку.

І. Організаційний момент. Налаштування учнів на співпрацю.

Учитель: Нідерландський філософ Бенедикт Спіноза говорив: «Якщо ви хочете, щоб життя посміхалося вам, подаруйте йому свій хороший настрій». Дуже хочеться, щоб кожен з вас через знання та дії на уроці зумів поліпшити собі настрій. Отож, запрошую вас до співпраці.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Записуємо число класна робота. Зараз повторимо домашнє завдання. Виконати  усно завдання на актуалізацію опорних знань, Крім того дати назвати англійською. ( 1хв)

1. Приведіть у відповідність події та дати:

1. 1687 р. а) Бахчисарайський мирний договір

2. 1686 р. б) Підписання «Вічного миру»

3. 1689 р. в) Перший кримський похід

4. 1681 р. г) Прихід до влади Івана Самойловича

5. 1672 р. д) Другий кримський похід

Відповідь: 1-в, 2-б, 3-д, 4- а, 5 – г.

2. Установіть хронологічну послідовність подій: 1хв

А Козацька рада на річці Коломак. Усунення Івана Самойловича та обрання

гетьманом Івана Мазепи.

Б Національно-визвольне повстання на Правобережній Україні на чолі зСеменом Палієм

В «Вічний мир між Московією та Польщею»

Г Другий кримський похід

Відповідь: 1- в, 2- а, 3- г, 4-б

3. Евристична бесіда. 3хв

1. За яких обставин Іван Мазепа обирається гетьманом Лівобережної України?

2. Визначте особливості внутрішньої та зовнішньої політики І. Мазепи.

3. Якої зовнішньополітичної орієнтації дотримувався Мазепа на початку свого гетьманування?

4. Які угоди він підписав? Коли?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Вчитель оголошує тему уроку

Тема уроку: Україна в подіях Північної війни. Повстання гетьмана

Івана Мазепи проти Московії.

За епіграф до уроку взято слова із праці Богдана Сушинського «Гетьман Мазепа: повернення до Батурина».

«Уся історія України – це буремний літопис воєн і повстань. Народ, що витворив одну з найдосконаліших армій світу – козацьку, вже не міг, не мав права залишатися приниженим, навіть якщо для остаточного визволення довелося б воювати тисячу років.»

Також в кінці  уроку діти ви повинні дати відповідь на проблемне питання, яке звучить так.

Проблемне питання: Серед істориків поширена думка, що Івана Мазепу протягом кількох століть неславили саме за те, за що вшановували Богдана Хмельницького – за повстання проти іноземного поневолення. Чи згодні ви з цим порівнянням?

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Участь українських полків у воєнних діях на початку війни.

Учитель. У серпні 1700 року Росія, уклавши союз з Польщею і Данією, розпочала війну проти Швеції за вихід до Балтійського моря й утвердження в Прибалтиці. Ця війна дістала назву Північної. Українські козаки вимушені були воювати за інтереси Росії і брати безпосередньо участь у війні.

Ключовими постатями цих подій, безперечно стали Іван Мазепа,Карл ХІІ, Петро І.

Зараз ви послухаете історичну довідку на англійській мові про  І. Мазепу.

Іван мазепа народився близбко 1640 р в с мазепинці поблизу Білої Церкви в сімї українського шляхтича, Молодість Мазепи припала на роки Національно-Визвольної війни та Руїни. Він здобув блискучу освіту Вв Києво-Могилянському колегіумі та Варшавському єзуїтському колегіумі. Служив при дворі польського короля Яна Казимира виконуючи важливі дипломатичні доручення. Вивчав артилерійську справу іу Франції, Німеччині, нідерландах та Італії. Згодолм опинився в оточенні гетьманів Дорошенка та Самойловича. Відвідуючи в службових справах москву налагодив тісні стосунки з впливовими особами, наближеними до царя. Усе це було запорукою успішної діяльності на гетьманській посаді.

Карл ХІІ (1682-1718) — шведський король (1697-1718),

Петро І (1672-1725) — російський цар, імператор з династії Романових.

Від самого початку Північної війни козацькі полки постійно брали участь у бойових діях. Тяжкі умови праці викликали скарни й нарікання.

Робота з підручником. Опрацювавши § 27 (п.1), виконайте завдання.

1.      Визначити, яке місце гетьманщини в умовах Північної війни?

Орієнтовні відповіді учнів:

1.Використовували як дешеву робочу силу

2. Козаки не отримували винагороди за службу

3. Потерпали від утисків московських воєначальників

4. Місцнве населення споряджало козацькі війська

5. З України у великій кількості вивозились хліб та інші продукти.

Непевність майбутнього України примушувала старшину й  гетьмана замислюватись над подальшою долею гетьманщини. Охоплена антимосковськими настроями сташина тиснула на гетьмана. Та йсам гетьман починав розуміти згубність існуючих відносин україни з Московією.

Розповідь учителя. Ситуація що склалася в ході Північної війни  стала ще одним поштовхом до виступу гетьмана проти московського царя.

2.      Україно шведський союз.

Узявши за мету звільнення гетьманщини з-під влади Московії І. Мазепа розпочав таємні переговори зі шведським королем Карлом 12.

Плани гетьмана Івана Мазепи,щодо здобуття незалежності

1. Налагодити дипломатичні відносини зі Швецією.

2. Після поразки  Петра І у війні І.Мазепа  розраховував на шведського короля Карла ХІІ , який  виступав  гарантом України. Згідно з таємним договором Україна стане вільною державою.

3. У 1706 р. між Швецією та Україною укладено таємний договір.

У 1708 році карл 12 зі 35 000 армією вирушив у похід на Москву. Пізніше до нього мав пиєднатися генерал Адам Левенгаупт з 16 000 військом та важкою артилерією. Шлях на Москву був перекритий великими залогами московських військ. Карл 12 віддаючи перевагу маневреній війні вирішив здійснити обхід через Білорусію. Проте через погані дороги, вороже ставлення місцевого населення та дії партизанів шведська армія втратила потрібну рухливість. Шведський король рушив в Україну, де сподівався на допомогу І. Мазепи.

Гетьман опинився перед вибором: чи відверто підтримати шведів чи залишитись на боці Петра І. 4 листопада 1708 року гетьман прийняв остаточне рішення приєднатись до Карла 12.

3.Воєнно-політичні акції російського царя проти українців.

Дізнавшись про вчинок І. Мазепи цар Петро І розпочав каральні заходи на Гетьманщині.

1.Оголошено анафему Івану Мазепі в усіх церквах.

2. Наказав  О.Меншикову знищити гетьманську столицю Батурин, де перебували козацькі війська.

3.Розпочаті слідства й жорстокі розправи над усіма кого запідозрювали у причетності до справи І. Мазепи.

4.Проведено вибори нового гетьмана.6 листопада 1708 р. гетьманом обрано Івана Скоропадського.

Робота з поняттям

 Анафема - церковне прокляття, відлучення від церкви, що вважалося найтяжчим покаранням. У 1918 році анафема Мазепі визнана незаконною, тому що була накладена за політичний вчинок, а не за злочин проти церкви.

Я дізнався, що минулого року ви відвідали  колишню гетьманську столицю Батурин, то ви можете сказати декілька слів про Батуринську трагедію.

Повідомлення про Батурин

Після підписання гетьманом І. Мазепою таємного договору з шведами, Петро І починає проводити кральні акції проти українського народу. Однєю із найперших його дій було видання наказу про зруйнування гетьманської столиці Батурина.Військо князя Олександра Меншикова оточило фортецю Батурин – гетьманську столицю, яку захищало8 тисяч сердюків, на чолі з палким прихильником Мазепи полковникомДмитром Чечелем. Чечель відмовився здати фортецю миром, сподіваючись на допомогу шведських військ, які вже підходили до Батуринської дороги. Прилуцький наказний полковник Іван Ніс і перекладач Стефан Зертіс пробували умовитиД.Чечеля відчинити міську браму, щоб «не проливати православну кров». Чечель наказав прикувати їх до гармат. Однак, згодом Іван Ніс встиг послати до російських військ свого сотника Остапа Соломаху і той вказав таємний підземний хід до міста. 2 листопада 1708 року, о шостій ранку, російське військо О.Меншикова ввірвалося до міста, за дві години зламавши опір захисників. Розпочалося знищення «мазепинців». Було пограбовано гетьманський палац, зруйновані окремі будинки, пошкоджені млини. Чечеля стратили. Під час Батуринської трагедії було жорстоко вбито від 11 до 14 тисяч мешканців, у тому числі дітей, жінок, літніх людей.

8 квітня 1709 року  І. Мазепа та К. Гордієнко підписали з Карлом !2 угоду, яка передбачала утворення на українських землях, що перебували у складі Росії, князівства під формальною протекцією Швеції. Однак цим планам не судилось здійснитися. Петро І продовжував каральні акції в Україні. У  квітні 1709 року було знищено Чортимлицьку Січ. Лише не багатьом запорожцям вдалося врятуватися втечею в турецькі володіння.

4.      Потавська битва.

Тим часом основні сили шведів і козаки І. Мазепи підійшли до Полтави. Залога міста, що складалась з козаків і московських солдатів відмовилась здатися. Згодом до Полтави пійшли і головні московські сили. Зараз діти ви уважно переглянете відеофільм « 20 кроків до мрії, полтавська битва». Уважно дивитися фільм!!!!( з 33 сек. Починається! Або з 2 хв.

1.Чому Мазепа перейшов на сторону шведського короля Карла ХІІ?

А). Взяв за мету звільнити Гетьманщину з-під влади Московії; Б). Петро І порушив зобов'язання захищати Україну; В). Хотів стати єдиним правителем України.

2.Кого було обрано гетьманом Лівобережної України  6 листопада 1708 р.?

А). Івана Скоропадського; Б). Івана Виговського.

3.Яка битва була вирішальною у ході Північної війни?

А). Полтавська битва ; Б). Пилявецька битва.

4. Коли відбулася ця  битва?

А).24 жовтня 1708 р.; Б). 27 червня 1709 р.

5.Чим закінчилася битва для українців і шведів?

А). Перемогою; Б). Поразкою

6.Яка подальша доля гетьмана Івана Мазепи?

А) . Емігрував на чужину  в межі Османської імперії; Б). Виїхав до Швеції

Самоперевірка.

1а.                              4.б.

 2.а.                             5.б.

 3.а                              6.а.

5.  Гетьман  Іван Мазепа в українській історії.

Радянські історики  про Івана Мазепу - зрадник, злочинець, христопродавець.

Сучасні історики:

-Національний герой;

- зробив вагомий внесок у зміцнення української державності;

- у розвиток і формування  національної культури;

- гетьманування позитивно вплинуло на розвиток господарства;

- вдалося  зберегти важливі чинники державної та національної самобутності;

 домігся певної стабілізації у суспільстві.

А зараз ви висловите думки стосовно проблемного питання

Учні дають відповіді на проблемне питання поставлене на початку уроку

Орієнтовні відповіді учнів:

-Ні не згодні.тому що Івана Мазепу довгий час вважали зрадником, злочинцем  і саме так про нього згадували в історії, не знаючи реальних обставин переходу Мазепи на бік шведів. Він так само Як і Хмельницький хотів бачити україну незалежною вільною. Цих двох гетьманів потрібно вшановувати порівну як визволителів рідної землі.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

VІ. Підсумок уроку.

Заповнення Т-схеми

Я знав ….                               Я дізнався…..

Домашнє завдання:

1.Опрацювати параграф 27(п. 1,3,4)

2. Вивчити поняття, дати.

3. Дати відповіді на запитання с.205-206

4. Повторити параграф 14.

  

Зміни до навчальних програм 2019-2020 н.р.

https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-vnesennya-zmin-do-navchalnih-program-z-istoriyi-ukrayini-dlya-5-9-ta-10-11-klasiv-zakladiv-zagalnoyi-serednoyi-osviti

Вивчення питань історії рідного краю у сучасній загальноосвітній школі.

Анотація.

Сьогодні ідея краєзнавства є поширеною й актуальною у виховному історико-педагогічному полі, оскільки, краєзнавчий матеріал серед засобів виховання всебічно і гармонійно розвинутої особистості посідає одне із вагомих місць. Значення історичного краєзнавства полягає у сприянні всебічному вихованню, зокрема: правовому, моральному, естетичному, фізичному, патріотичному, національному та громадському.

Ключові слова:краєзнавство,краєзнавчий матеріал, краєзнавча складова

Актуальність. У контексті сучасної соціокультурної ситуації пріоритетними стали історія та інші суспільствознавчі дисципліни, покликані допомогти молоді стати компетентними, активними, відповідальними громадянами нашої держави.

Методологічна переорієнтація сучасної школи на особистість, спрямованість освіти на найповнішу реалізацію інтелектуального, духовного і творчого потенціалу молодої людини обумовлюють необхідність подальшої розробки концептуальних підходів до змісту шкільної історичної освіти загалом, курсу історії України зокрема. Включення краєзнавчого компоненту у зміст шкільного курсу історії визначається важливим напрямком у розвитку змісту шкільного курсу з  історії України. Сьогодні, коли краєзнавство високо цінується і підтримується державою, оскільки складає духовне підґрунтя державотворчих процесів у незалежній Україні, сприяє національно-культурному відродженню, формуванню національного світогляду й патріотизму, його організація в школі не просто бажана справа. Вона необхідна і витікає з нормативних вимог до організації освітньо-виховного процесу, безперервної історичної освіти в Україні.

Одним із головних напрямків, визначених Державною національною програмою «Освіта» ( « Україна ХХІ століття»), Концепцією шкільної історичної освіти є оновлення її змісту – досягнення якісно нового рівня у вивченні історії України, краю, формування національної свідомості, любові до рідної землі,народу.

Аналіз останніх публікацій. Проблема краєзнавства та особливості краєзнавчої роботи у школах була предметом дослідження вітчизняних та сучасних дослідників. Особливості краєзнавчої роботи у школах 20-30-х рр. ХХ століття розглядали В. Богданов, П. Волобуєв, К. Дубняк, П. Мостовий, О. Музиченко, С. Рудницький, П. Тутковський.

Сучасні теоретичні проблеми викладання історії у вітчизняній школі знайшли своє відображення у науковому доробку К. Баханова, А. Булди, Н.Гупана, О. Пометун, А. Приходько, О. Луніки, Ю.Малієнко, П. Мороза, С. Моцак, Г, Сєровой, В. Сотниченко, В. Снагощенко, О. Удода, Г. Фреймана та ін..

Метою статті є теоретично обґрунтувати методику організації історико-краєзнавчої роботи в школі на прикладі власного досвіду проведення уроків в Коровинській ЗОШ І-ІІІ ступенів  Коровинської ОТГ.

Виклад основного матеріалу. Сьогодні в системі загальноосвітньої школи України краєзнавчі знання формуються у процесі вивчення як окремих курсів з історії краю, так і навчального предмету історії, змістове наповнення якого щодо краєзнавчого матеріалу досить різноманітне, зумовлене специфікою історичного розвитку певного краю, його конкретно-історичними особливостями.

Історико-краєзнавчий матеріал, включений до змісту нормативного курсу, може стати ефективним засобом розвитку самостійності мислення, перевірки усвідомленості та міцності знань в учнів. Розвиток самостійності мислення в учнівської молоді передбачає застосування таких методів роботи, які б активізували їх у процесі навчальних занять. Коли ми включаємо до змісту уроку історії України відомості з місцевої історії чи історичну довідку, чи уривок з документа або художнього тексту, ми тим самим активізуємо увагу учнів, змушуємо їх відійти від звичної схеми викладу матеріалу в підручнику, замислитись над новим фактичним матеріалом й осмислити його відповідно до знань із загальної історії, отриманих ними раніше. Такі прийоми навчальної роботи, як аналіз місцевих історичних документів, аналіз пам’ятників матеріальної культури вимагають від учнів ще більшої мобілізації знань, уміння вільно ними оперувати не за заданою схемою, а залежно від інформаційних можливостей конкретного історичного джерела.

Виховні можливості краєзнавчої складової розкриваються у засвоєнні світосприймання і психології, народної культури і менталітету народу України як одного з кращих досягнень національної і загальнолюдської культури; у розумінні того, що тільки покоління, сформоване на духовних надбаннях предків, зможе утверджувати нову духовність, творити культуру, продовжувати зберігати і розвивати культурно-історичні традиції, забезпечувати тим самим вічність життя свого народу.

За програмами загальноосвітніх шкіл з історії України відводяться окремі уроки для вивчення історії рідного краю за хронологічними періодами. На історичне краєзнавство в сучасній загальноосвітній школі передбачено: 5 кл- 4 години в вигляді практичних занять різної тематики( « Про що можна довідатись із сімейного фотоальбому», « Які назви в моєму селі нагадують про минуле», « Про що і про кого розповідає історія рідного краю», « Які історичні п’ятки мого міста (села), рідного краю нагадують про минуле»), в 6 класі вивчення історії рідного краю програмою не передбачено,7 кл.- 1 година ( « Історія рідного краю від кінця Х – ХV століття»), 8 клас - 3 години( « Наш край у роки Національно-визвольної війни українського народу сер. ХVII ст.», Наш край наприкінці 50-х років – на початку ХVII ст..», « Наш край в 20-х-90-х роках ХVІІ ст..»), 9 клас  -  3 годині 1 година узагальнення ( « Наш край наприкінці ХVІІІ - в ХІХ ст..»), 10 клас 3 години ( « Наш край на початку ХХ ст.», « Наш край в роки Першої світової війни та Української революції ( 1914 – 1921 рр), « Наш край у 1921 – 1939 рр»), 11 клас - 2 години «Наш край в роки Другої Світової війни» та «Наш край в ІІ половині ХХ- на початку ХХІ ст.» )[1, с. 5-29]. Загальна кількість годин 15 – на 7 років навчання ( 5-11 кл). І це являється найголовнішою проблемою вивчення історії рідного краю в загальноосвітній школі. Але незважаючи на це, використання  краєзнавчого матеріалу на уроках історії України є одним із засобів активізації пізнавальної діяльності учнів [5, с.14].

 У школі створений пошуковий загін , до складу якого входять учні-старшокласники. Свою роботу  ми спрямували  на відтворення історичного минулого села Коровинці  та історії школи.

Перший етап роботи включав опитування старожилів села, роботу з історичними документами, роботу  в архівах. Ця робота   дала нам дуже багато інформації про історію села і Недригайлівського району вцілому.

Другий етап роботи – упорядкування матеріалів і впровадження історико – краєзнавчих матеріалів у шкільній курс історії України.

Вивчення  історії розпочинається із 5 класу. На уроках, де пропонується вивчення речових і письмових історичних джерел ,слід використати як наочність матеріали краєзнавчої експедиції. Доцільною також буде екскурсія в шкільний музей. Це справляє дуже хороший вплив на подальше ставлення до вивчення історії рідного краю і історії вцілому. Наявність власної  нумізматичної  колекції дає змогу учням ознайомитися із монетами різних країн, можливість порівняти їх з нашими українськими грошовими знаками.

Активізації пізнавальної діяльності учнів може сприяти історичний аналіз географічних топонімів рідного краю, які містять інформацію про різні історичні події. Мова йде про встановлення причинно – наслідкових зв’язків між назвою та конкретними історичними подіями.

Наприклад, при проведенні уроку „Географічні назви в історичній науці ”, після ознайомлення з походженням назви „Київ „ розповідаю легенду про походження топоніму Коровинці. Пояснюю, що назва Коровинці немає чіткого визначення свого походження, хоча дехто схиляється до думки про походження назви від мілководного броду через річку Сулу, так званий «Коров'ячий брід». За іншою версією в роки північної війни Росії з Швецією в цих місцях загинуло багато людей, що земля була полита кров'ю від порубаних людських тіл( « Кров'янці»)[3, с. 78]

У 7 класі передбачено уроки з розгляду історії рідного краю  з найдавніших часів до І половини XVI століття. Основна увага приділяється викладу політичної і культурної історії краю. Історія с. Коровинці викладається конспективно на основі археологічних та етнографічних даних.і особливу увагу учнів звертаю на дату виникнення Коровинець, яку  пов'язують з XI століттям [2, с. 143], згадуємо матеріал 5 класу повторюючи походження топоніму Коровинці.

 Більш детальна  інформація відноситься до курсу 8-9 класів( XYII- XYIII ст.) ;і цієї інформації значно більше. Виклад цих подій викладається синхронно із подіями , що відбувалися на Україні у цей час. Особлива увага звертається на роботу учнів із оригіналами документів, проведення тестових завдань по вивченій темі.

Учні 8 – 9 класів на уроках, присвячених  краєзнавству, розглядають розвиток с. Коровинці і Сумщини   у контексті соціально – економічної історії, суспільно – політичних рухів та культурно розвитку краю. 

Багатою є історія Коровинець ХХ століття. Учні 10-11 класів з задоволенням працюють з історичними документами, займаються пошуковою роботою, створюють проекти з історії рідного. Дуже важливим аспектом вивчення історії рідного краю в старшій школі є синхронність з подіями з історії України. .Але ,як на мене, найбільш ефективною формою проведення краєзнавчих уроків є урок-екскурсія безпосередньо в шкільному, районному або обласному краєзнавчому музеї.  Краєзнавча робота, яка проводиться під час екскурсій є найбільш ефек­тивною позаурочною формою вивчення рідно­го краю. Завдяки краєзнавчим спостереженням відбувається активне засвоєння учнями на­вчального матеріалу й набуття ними навичок, необхідних у житті. Шкільні екскур­сії — позакласне краєзнавство, завдання і зміст якого відповідають плану виховної роботи шко­ли. Зібраний під час екскурсій краєзнав­чий матеріал активно використовується під час участі школярів у краєзнавчих конкурсах  «Історія міст і сіл України», «Моя Батьківщина — Україна». Експедиція учнівської мо­лоді «Моя Батьківщина — Україна» проводиться з метою патріотичного та громадянського ви­ховання підростаючого покоління на традиціях і звичаях українського народу, формування гар­монійно розвиненої особистості шляхом залу­чення молоді до активної діяльності з вивчення природи рідного краю, історичної та культурної спадщини. Участь у таких конкурсах через кра­єзнавчі дослідження допомагає формуванню національної свідомості, інтересу до вивчення природи та історії рідного краю. Як результат такої пошукової роботи в ході екскурсій стало створення учнівських проектів «Історії села Коровинці дореволюційного періоду», « Історія села Коровинці» „Історія школи села Коровинці» .

Ще одним напрямом моєї роботи в вивченні історії рідного краю є  самостійна пошукова робота учнів, Адже саме процес пошукової учбової діяльності являє собою найважливіший, в ряді випадків - основний зміст навчання. Засобами реалізації цього сучасного, інноваційного підходу до навчання є розвиток творчого і критичного мислення, формування досвіду і прийомів учбово-дослідницької діяльності, рольове мо­делювання. Важливим аспектом викладання історії рідного краю в школі вважаю не тільки уроки і  пошукову роботу, а також виставки,експозиції,краєзнавчі виховні години, музичні свята, вечори-зустрічі з талановитими людьми рідного краю.  Ці заходи  можуть бути на різну тематику, не тільки історичну. Наприклад присвячені літературі , мистецтву, визначним подіям рідного краю. Вважаю, що  краєзнавство має велике значення – виховує у молодого покоління любов до рідної землі і свого народу, формує шанобливе ставлення до його культурно- історичної спадщини

Теоретичні міркування та досвід краєзнавчої роботи свідчать про великі і різнобічні функціональні можливості краєзнавства.  Включення краєзнавчої складової до систематичного курсу  історії України значно збагачує уявлення учнів про епоху, створює умови для розуміння і безпосереднього відчуття особливостей життя і побуту населення минулих століть, сприяє осмисленню історичної інформації на основі більш насиченого і конкретного фактичного матеріалу. Краєзнавчий матеріал, як важлива складова системи знань з історії України, виступає засобом конкретизації загальноісторичних подій і засобом активізації пізнавальної діяльності учнів.

Висновки.Отже, краєзнавча складова у навчанні історії України є тим засобом, що унаочнює, конкретизує, доповнює зміст нормативного курсу, формує ґрунтовні знання з предмета, сприяє активній пізнавальній діяльності школярів, спрямованій на опанування суспільного досвіду і культурних цінностей найближчого оточення, розвиває інтерес до історії в цілому. Набуття учнями знань з історії рідного краю є, на мою думку, тією сходинкою, звідки відкриваються горизонти для опанування ієрархії особистих, національних, громадянських і загальнолюдських вартостей.