Становлення України як незалежної держави 

Тридцять років тому– 24 серпня 1991 року – на позачерговій сесії Верховної ради народні депутати ухвалили Акт проголошення незалежності України та винесли це питання на всеукраїнський референдум. Це доленосне рішення стало початком нового етапу в сучасній українській історії. Осягнути значущість цієї події без знання історії та політичних процесів – складно, але можливо.

До своєї незалежності Україна йшла довгим шляхом. Історія формування української держави має тисячолітню традицію. Її початком є існування Антської держави, державного об’єднання полян Русі, згодом об’єднання Руської держави з центром у Києві. З розпадом Київської держави традиції державності перейшли до Галицько-Волинського князівства. Далі було Литовсько-Руське велике князівство, у складі якого Київська і Волинська землі користувалися значною автономією.

У XVII столітті на території сучасної України починає формуватися Козацька держава. Понад сто років козаки боролися за незалежність України, але досягти її їм так і не вдалося. У XVIII столітті український народ втратив свою державність та опинився у межах двох імперій — Російської та Австрійської на наступних двісті років.

У XIX - на початку XX століття зароджується і розвивається український національний рух, який привів до Української революції 1917-1921 років та відродження української державності. Формується Центральна Рада, яка своїм ІІІ Універсалом проголошує про створення Української Народної Республіки, а IV Універсалом оголошує незалежність УНР. У 1919 році Акт Злуки засвідчив соборність українських земель. Однак УНР, як держава, проіснувала недовго. Український народ втратив шанс мати власну державу аж до кінця ХХ століття.

І тільки у 1991 році 24 серпня позачергова сесія Верховної Ради республіки проголосила незалежність України та створення самостійної держави — України. Повну державну незалежність Україна здобула після проведення загальнонаціонального референдуму 1 грудня 1991 року, коли за її незалежність висловилися 90,32% громадян. Схваливши на всеукраїнському референдумі Акт проголошення незалежності України, народ надав цьому документові реальної сили та започаткував новий етап розвитку історії нашої держави.

 Попри невизначеність позицій ЄС, в перші тижні після референдуму незалежність України визнали Угорщина, Литва, Латвія, Болгарія, Естонія, Чехословаччина, Швеція, Ізраїль, Швейцарія. Після того, як до цього списку 25 грудня приєдналися США, одна за одною Україну почали визнавати такі впливові держави як Німеччина, Франція, Великобританія. До кінця січня 1992 року цей список налічував більше ніж 90 країн світу, зокрема всі країни НАТО і ЄС.8 грудня 1991 року у державній мисливській резиденції Вискулі в Біловезькій пущі (Білорусь) лідери України, Росії та Білорусі підписали угоду про те, що Союз "як суб'єкт міжнародного права і геополітична реальність припиняє своє існування". Своїми підписами Леонід Кравчук, Борис Єльцин і Станіслав Шушкевич скасували договір про створення Союзу соціалістичних радянських республік. 25 грудня 1991 року Михайло Горбачов оголосив про відставку. Союз ССР остаточно припинив своє існування. Протягом наступних двох місяців синьо-жовтий прапор набув статусу державного, тризуб затвердили як малий герб, а "Ще не вмерла Україна" стала новим гімном незалежної держави. Наступним етапом формування незалежності України стало запровадження національної валюти та прийняття Конституції.

З Днем Незалежності, українці! Любіть та бережіть свою країну — нашу рідну Україну!